|
Інститут морської біології НАН України |
|
| Новини Діяльність Контакти | |||||||||||||||||
|
ДУ «Інститут морської біології НАН України»
Динаміка основних параметри морської екосистеми в українському секторі
Потрапляння в морську екосистему великої кількості органічної і мінеральної речовини з водами Каховського водосховища викликало процеси цвітіння фітопланктону. В період 06-11.06.2023 в Одеській затоці мала місце перша фаза цвітіння (розвитку планктонних мікроводоростей). Це цвітіння було «підготовлене» умовами опріснення, яке спостерігалося ще до руйнування дамби Каховського водосховища та здійснювалося видами, що вже були присутні в затоці. При надходженні прісної води таки види (ціанопрокариота Jaaginema kisselevii та діатомові Cylindrotheca closterium і Skeletonema costatum) почали інтенсивне розвиватися, досягнув рівня цвітіння 1,6 -3,3 млн. клітин в дм3 в районах с. Коблево, с. Фонтанка та Лонжерон. В незначній кількості також присутні токсичні ціанопрокаріоти Aphanizomenon flosaquae, Dolichospermum flosaquae та Microcystis aeruginosa, які викликали цвітіння води в Одеському порту в червні 2022 р. Під дією північно-західного вітру, в результаті апвеллінгу до берегу прийшла холодна, солона й прозора придонна вода. Так на 29.06.23 в районі Біостанції ОНУ кількісні показники фітопланктону були не високими (цвітіння не відмічене) і домінантним видом була кокколітофорида Emilianiahuxleyi (чисельність 0,4 • 106 кл. • л-1 , біомаса 0,141 г • м-3) та діатомова Pseudo-nitzschiadelicatissima (чисельність 0,006 • 106 кл. • л-1 , біомаса 0,001 г • м-3). Однак, слід відмітити, що така ситуація склалася лише біля берега, а цвітіння у відкритому морі продовжувалося. Так, 5.07.23 в 300 м від берега на 13 ст. Великого Фонтану ціанопрокаріота Aphanizomenon flosaquae досягала чисельності 1,2 • 106 кл. • л-1 та біомаси 1,938 г • м-3.
Рис. 1. Динаміка зміни загальної площі цвітіння і концентрації хлорофілу «а» в північно- західній частині Чорного моря у період 10-30 червня 2023 (наслідки руйнування греблі Каховського водосховища) За 20- добовий термін, відсоток від загальної площі українського сектору північно-західної частини Чорного моря (м. Тарханкут - авандельта Дунаю), зайнятим цвітінням більш інтенсивним ніж середньо регіональний рівень, збільшився з 30 до 70 (%), Рис.2.
Рис. 2. Зростання відсотка площі занятого цвітінням в північно-західній частині Чорного моря у період 10-30 червня 2023 р. в наслідок потрапляння до морської екосистеми вод Каховського водосховища В середньо водні роки для північно-західної частини Чорного моря притаманна середня концентрація хлорофілу «а» рівна 1.28 мг.м-3. Від цього значення було розрахована аномалія концентрації хлорофілу «а», яка спостерігалась у місячний період після катастрофи на Каховському водосховище. В перший тиждень аномалія склала +34,4% , та 27 червня досягла максимумам - +170%. На при кінці червня почала спостерігатися незначна тенденція на зменшення інтенсивності цвітіння, Рис.3.
Рис.3. Динаміка середніх значень концентрації хлорофілу «а» в північно-західній частині Чорного моря в період 10-30 червня 2023 р, та аномалії привішення цього показнику від середньо регіональних значень Важливою характеристикою інтенсивності цвітіння фітопланктону, якій виконує асиміляційну функцію зв'язування розчинених органічних і мінеральних речовин, які надійшли до морської екосистеми, є максимальне значення концентрації хлорофілу «а». Максимальне зафіксовано для північно-західної частини Чорного моря в червні 2023 р. значення хлорофілу «а», дорівнює 137,01 мг.м-3 (Рис.4), що більш ніж у 100 разів перевищує середньо регіональний рівень.
Рис.4. Динаміка максимальних значень концентрації хлорофілу «а», зафіксованої в українському сектору північно-західної частини Чорного моря в червні 2023 р.
В процесі переробки зовнішньої речовини, яка опинилась у морській екосистемі приймає участь не тільки біотичний компонент, а також гідрологічні явища, пов’язані з перенесенням водних мас, перемішуванням, розведенням та іншими гідрофізичними процесами. Яскравим показником таких процесів є параметри солоності та температури водних мас. Тепла та прісна вода Каховського водосховища, яка потрапила до моря за 3-4 доби з моменту підриву греблі (6 червня 2023 р) досягла узбережжя Одеси и солоність в районі одеських пляжів вже 9 червня знизилась з 14 до 4 проміле (Рис.5). Всі закріпленій на твердих поверхнях і у донних відкладах угруповання гідро біонтів, які не можуть пересуватися і міняти своє місцезнаходження, майже тиждень знаходились у практично прісній воді. З 18 червня солоність почала підніматись за рахунок перемішування, а в останній тиждень червня трапилось дуже сприятливе для біологичного компоненту явище – згон поверхневого шару води в напрямку від берегової зони до відкритого моря. До берега підійшла холодна, солона та чиста глибинна вода і солоність піднялась до 18 проміле та температура води впала до 12 С°. Ці умови сприяли реабілітації прибережних угруповань які напередодні постраждали від тижневого пресу прісної води. Але ця ситуація знов змінилась 5 липня. Зміна вітру і напрямку течії знов підігнали до берегової зони теплі, розпреснені водні маси (див. Рис.5), в яких спостерігається інтенсивний процес цвітіння синьо-зелених водоростей.
Рис.5 Динаміка солоності і температури морської вроди на Одеському узбережжі на протязі одного місяця з моменту екологічної катастрофи на Каховському водосховищі Аналіз токсичності морської води показав, що гостра токсичність була зафіксована в районі села Фонтанка 9 червня 2023 року та 13 червня на пляжі Ланжерон. 15 червня токсичності на пляжі Ланжерон вже не було виявлено, як і у всі наступні дні до кінця місяця. Таким чином, гостра токсичність на Одеському узбережжі спостерігалася протягом лише 5-6 діб. Рекомендації органам влади |
||||||||||||||||
